top of page

О нас

Находим вдохновение повсюду

                          Документи, які регламентують питання охорони праці та
                            безпеки життєдіяльності у закладі дошкільної освіти:


1.Закон України «Про охорону праці»

   https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12#Text
2. Кодекс законів про працю України

   https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text

3. Кодекс цивільного захисту України

   https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#Text​

4. Про організацію роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності учасників
освітнього процесу в установах і закладах освіти, затверджене наказом Міністерства
освіти і науки України від 26.12.2017 No 1669, зареєстроване в Міністерстві юстиції
України 23.01.2018 за No 100/31552

   https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0100-18#Text
5. Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань
охорони праці в закладах, установах, організаціях, підприємствах, підпорядкованих
Міністерству освіти і науки України, затверджене наказом Міністерства освіти і
науки України від 18.04.2006 No 304, зареєстроване 3 в Міністерстві юстиції України
07.07.2006 за No 806/12680 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від
22.11.2017 No 1514)

   https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0806-06#Text

6. Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань
охорони праці, затверджене наказом Державного комітету України з нагляду за
охороною праці від 26.01.2005 No 15, зареєстроване в Міністерстві юстиції України
15.02. 2005 за No 231/10511)

   https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0231-05#Text
7.Типове положення про службу охорони праці, затверджене наказом
Держнаглядохоронпраці України від 15.11.2004 No 255, зареєстроване в Міністерстві
юстиції України 01.12.2004 за No 1526/10125

   https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1526-04#Text

8.Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затверджене наказом
Держнаглядохоронпраці України від 29.01.1998 No 9, зареєстроване в Міністерстві
юстиції України 07.04.1998 за No 226/2666 (у редакції наказу Міністерства соціальної
політики України від 30.03.2017 No 526)

   http://centr.cv.ua/?p=2425

9. Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися із
здобувачами освіти під час освітнього процесу, затверджене наказом Міністерства
освіти і науки України 16.05. 2019 No 659, зареєстроване в Міністерстві юстиції
України 13.06. 2019 за No 612/33583

   https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0612-19#Text

10. Типові правила внутрішнього розпорядку для працівників державних
навчально-виховних закладів України, затверджені наказом Міністерства освіти
України від 20.12.1993 No 455, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 02.06.1994
за No 121/330)

   https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0121-94#Text

images (3).jpg

Додаткова література:

1. Пам’ятка для керівника закладу дошкільної освіти щодо організації роботи з
охорони праці та безпеки життєдіяльності. Упорядник Олена Швачова, головний
спеціаліст відділу дошкільної освіти Департаменту дошкільної, шкільної,
позашкільної та інклюзивної освіти Міністерства освіти і науки України 
       https://uied.org.ua/wpcontent/uploads/2023/05/pam%E2%80%99yatka_kerivnyka_zakladu_doshkilnoi%CC%88_osvity_shhodo_organizaczii%CC%88.pdf

2. Типова програма підвищення кваліфікації педагогічних працівників щодо
організації безпечного освітнього простору в закладі дошкільної освіти.
Розробники: Косенчук О.Г., кандидатом педагогічних наук, доцентом, начальником
відділу дошкільної освіти УІРО, Стягунова О.О., кандидатом педагогічних наук,
методистом відділу дошкільної освіти.

  https://uied.org.ua/typova-programa-pidvyshhennya-kvalifikacziyi-pedagogichnyh-praczivnykiv-shhodo-organizacziyi-bezpechnogo-osvitnogo-prostoru-v-zakladi-doshkilnoyi-osvity/

3. Абетка безпеки. Матеріали Державної служби надзвичайних ситуацій в Україні
Ройз С. Супергерої безпеки. Як підготувати дітей до можливих надзвичайних
ситуацій. Посібник для батьків

   https://dsns.gov.ua/abetka-bezpeki

4. Фізична безпека дітей під час війни. Правила поведінки в евакуації, на
окупованих територіях і в зоні бойових дій

   https://surl.li/bqalp

5. Мінна безпека з песиком Патроном

https://www.google.com/search?q=%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BD%D0%B0+%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D0%B0+%D0%B4%D0%BB%D1%8F+%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9+%D0%BF%D0%B5%D1%81+%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD&rlz=1C1CHWL_ruUA986UA988&sxsrf=APwXEdf-zaF1FTiukb7aIBttJLZuWSGTsA%3A1684928462425&ei=zvdtZJnQGfHErgT6zZzYAw&ved=0ahUKEwiZ7-XT743_AhVxoosKHfomBzsQ4dUDCA8&uact=5&oq=%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BD%D0%B0+%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D0%B0+%D0%B4%D0%BB%D1%8F+%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9+%D0%BF%D0%B5%D1%81+%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD&gs_lcp=Cgxnd3Mtd2l6LXNlcnAQAzIFCAAQgAQ6CggAEEcQ1gQQsAM6CggAEIoFELADEEM6BggAEBYQHkoECEEYAFDPBljEI2D5L2gBcAF4AIABoQGIAZAJkgEDNi41mAEAoAEByAEKwAEB&sclient=gws-wiz-serp

2217.jpg

Безпека життєдіяльності дитини: завдання Базового компонента дошкільної освіти

 

 

        Загальновідомо, що дитинство це унікальний період у житті людини, саме у цей час формується здоров'я, відбувається становлення особистості. Досвід дитинства багато в чому визначає доросле життя людини. На початку шляху поруч із беззахисним і довірливим малюком перебувають найголовніші в його житті люди - це батьки та вихователі. Завдяки їхньому коханню, і турботі, емоційної близькості й підтримки, дитина росте, і розвивається, в неї виникає довіра до світу й оточуючих її людей. Нам із Вами хотілося б нашим дітям щастя. І всі наші спроби уберегти їхню особистість від бід і знегод продиктовані цим

     Ми ще хочемо, щоб їхнє життя було розумним і святковим, наповнене багатим змістом, сонячним і везучим. Але головне - навчити їх почати бути щасливими. Сьогодні реальність така, що у сучасному світі ніхто не застрахований ні від соціальних потрясінь, ні від стихійних лих, ні екологічних катаклізмів, ні від подальшого зростання злочинності, ні від економічній нестабільності. На жаль наша ментальність «ігнорує» безцінність людського життя, тому «надзавдання» у тому, щоб діти зрозуміли: людський організм - складний, але водночас  це вразливе створіння природи, і, своє добре здоров'я, своє життя треба вміти берегти, й захищати.

    Про актуальність цієї теми можна говорити багато і буде головне. Як зберегти здоров'я дітей? Як допомогти йому розібратися в різноманітті життєвих ситуацій? Як навчити допомагати одна одній?

      Багато педагогів доходять думки, що не можна ростити дітей «відчужених» від життя. І тому невипадково в складний перехідний час життя нашої Батьківщини, колективи багатьох дошкільних освітніх закладів почали шукати змогу плідної праці по «основам безпеки дітей дошкільного віку». І цей пошук неможливий без підкріплення нормативною базою.

Одним із таких документів є Базовий компонент дошкільної освіти. В ньому зведено норми і положення, що визначають державні вимоги до рівня освіченості, розвиненості та вихованості дитини.

       Де ж саме прописані ці вимоги з питань ОБЖД?

 

                                  Освітня лінія «Особистість дитини» 

    Диференціює поняття «безпечне» і «небезпечне», усвідомлює важливість безпеки життєдіяльності (власної та інших людей).

Знає правила безпечного перебування вдома, у дошкільному закладі, на вулиці, на воді, на льоду, на ігровому, спортивному майданчиках.

   Орієнтується у правилах поводження з незнайомими предметами та речовинами; пожежної та електробезпеки; користування транспортом; в основних знаках дорожнього руху тощо.

     Знає та може скористатися номерами телефонів основних служб допомоги (пожежної, медичної, міліції).

      Знає до кого можна звернутись у критичній ситуації.

     Володіє навичками безпечної поведінки у разі проявів агресивності з боку однолітків або дорослих.

                                  Освітня лінія «Дитина в соціумі» 

     Розуміє, що чужі – це люди, які між собою не знайомі (перехожі на вулиці, пасажири у транспорті, відвідувачі магазину, глядачі  в театрі тощо); поводитись з ними обачно, стримано, чемно.

     У разі нагальної потреби (загубилась у натовпі, магазині, іншому людному місці) може звернутися по допомогу до незнайомої людини – до водія чи контролера в транспорті. продавця чи охоронця (міліціонера) в магазині тощо.

   Користується елементарними правилами самозбереження : не бере від незнайомців солодощі, іграшки, не зваблюється пропозицією покататися на машині, не розповідає чужим про себе, свою сім’ю, родину, місце проживання тощо.

      Володіє правилами поведінки у конфліктних ситуаціях.

      Відчуває межу припустимої поведінки.

    Уникає гострих суперечок, намагається порозумітися. Передбачає наслідки своїх негативних дій, розуміє причини виникнення непорозумінь.

 

                                Освітня лінія «Дитина у природному довкіллі»

     Має уявлення про зливи, блискавку, грім, град. Вміє безпечно поводитись під час грози.

   Має уявлення про заметіль, хуртовину, ожеледицю. Вміє вдягатися та поводитися під час несприятливої зимової погоди.

     Орієнтується в основних властивостях вогню: корисних (зігріває, допомагає приготувати їжу) та небезпечних, руйнівних (швидко поширюється, знищує все на своєму шляху). Знає, що пожежу може спричинити блискавка, необачне поводження людини з вогнем.

     Має елементарні уявлення про шторм, землетрус.

  Уміє розрізняти найпоширеніші їстівні та отруйні гриби, ягоди, дотримується правил безпеки щодо них.

 

                              Освітня лінія «Дитина у світі культури»

    Називає основні технічні засоби та побутове приладдя, що використовується в домашньому господарстві. Знає правила користування та безпечного поводження з ними. Знаходить у предметному середовищі безпечне й небезпечне.

    Знає, що вулиця поділяється на проїзну та пішохідну частини. Називає різні види транспорту, їхнє призначення. характерні особливості. Обізнана з правилами дорожнього руху та керується ними.

Анкета щодо виявлення  рівня  знань з основ безпеки життєдіяльності

   1. Як тебе звуть? Ім’я, прізвище.

   2. Де ти живеш? Домашня адреса.

   3. Номер домашнього  телефону?

   4. Як звуть твоїх батьків? Прізвище, ім’я, по батькові.

   5. Місце роботи батьків?

   6. Адреса дитячого садка?

  7. До кого і за якими телефонами  звертаються під час пожежі, нападі, травмі, запаху газу?

   8.  Чи вмикаєш  ти без батьків електроприлади, апаратуру?

   9.  Чи знаєш ти як поводитись складних та несподіваних ситуаціях?

   

  Результати вийшли такі: діти знають є дані, але не знають номер телефону, місце роботи батьків, не знають, як поводитись небезпечних ситуаціях.

 

                   Методи ознайомлення дітей із основами безпеки

     Метод порівняння.  Діти можуть порівняти: вогонь це добре чи вогонь це погано Порівняння за контрастом дається дітям легше, ніж у подобою.      Метод порівняння допомагає дітям виконувати завдання на групування і класифікацію. Наприклад: дітям пропоную зображення на картинках, дається завдання відібрати предмети, які потрібні пожежникові при гасінні пожежі і відібрати предмети, які горять.

  Метод моделювання ситуацій. Моделювання ситуацій дає дитині практичні вміння застосувати отримані знання насправді й розвиває мислення, уяву і готує дитину до вміння вибиратися з екстремальних ситуацій у житті. Для розвитку уяви і творчої початку важливо ставити дітей у ситуацію пошуку рішення логічних і практичних завдань.

 Метод повторення. Найважливіший дидактичний принцип, не залучаючи який не можна казати про міцність засвоєння знань. На занятті може виступати як провідний метод чи методичний прийом. Повторення призводить до появи узагальнень, сприяє самостійному формулюванню висновків, підвищує пізнавальну активність.

   Експеримент і досліди. Дають дитині можливість самостійно знаходити рішення, підтвердження чи спростування власних уявлень. Наприклад, дітям поставили запитання: «Чому не можна прикрашати ялинку свічками?» Цінність цього методу тому, що він надає дитині можливість самостійно знаходити рішення, підтвердження чи спростування власних уявлень.

    Ігрові прийоми. Підвищують якість засвоєння пізнавального матеріалу. Однією з прийомів -  уявна ситуація. «До нас у гості прийшов Незнайка, давайте йому розповімо про небезпечні ситуації». Зростанню емоційної активності допомагають ігри-драматизації, які можна включати у заняття (після  читання твору, для підготовки концерту, розваги «Кицин дім»).

   Вигадування казок на теми. Придумаємо казку «Як я рятував ляльку від пожежі» домі, де живу і багато електричних приладів…». Зростанню активності дітей допомагає  читання твору з наступним розгляданням ілюстрацій й подальша образотворча діяльність..

    Ця робота ведеться через:

   · організовану діяльність дітей – заняття,заняття-проекти, тренінги, екскурсії;

    · спільну діяльність дорослих та дітей – драматизація казок, розмови вихователя уяву і дитини, спостереження, працю, читання красного письменства;

  · вільну самостійну діяльність –сюжетно-рольові гри, словесні дидактичні гри.

Єдина система контролю роботи з охорони життя і здоров'я учасників освітнього процесу

 

       Пріоритетним завданням системи дошкільної освіти є охорона життя, збереження та зміцнення здоров'я дошкільників. У на­шому дошкільному навчальному закладі ми створили єдину систему роботи з охорони життя і здоров'я учасників освітнього процесу, що дає змогу забезпечити умови для збереження здоров'я дітей, безпеки їх життєдіяльності та праці дорослих.

   

     Організація роботи з охорони праці та безпеці життєдіяльності дітей

   

     Роботу з охорони праці ми організовуємо за такими основними питаннями:

  •  планування заходів з охорони праці;

  • складання звітності за встановленими формами;

  • ведення документації;

  •  організація профілактичної роботи щодо запобігання травматизму серед учасників освітнього процесу;

  • організація контролю за дотриманням законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та безпеки життєдіяльності;

  • проведення оперативного контролю за виконанням вимог охорони праці та безпечністю організації освітнього про­цесу у дошкільному закладі;

  • проведення інструктажів;

  • організація навчання працівників дошкільного закладу з пи­тань охорони праці та організації безпеки життєдіяльності дітей;

  • перевірка знань з охорони праці працівників закладу.

 

    Питання охорони праці та безпеки життєдіяльності вноситься у річний план роботи дошкільного закладу та систематично розгля­дається на засіданнях педагогічних рад і виробничих нарадах. Прово­дяться місячники з попередження дорожньо-транспортного травма­тизму дітей та пожежонебезпечних ситуацій, тижні безпеки життє­діяльності дітей.

 

       Контроль роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності

     

       З огляду на те, що одним з основних завдань колективу дошкільного закладу є охорона життя і здоров'я дітей, надзвичайної ваги набувають питання контролю за організацією цієї роботи, зокрема такі його види:

  •  попереджувальний;

  • оперативний;

  • тематичний;

  • фронтальний.

      Попереджувальний контроль у дошкільному закладі прово­диться з метою:

  •  запобігання можливих надзвичайних ситуацій у дошкіль­ному закладі;

  • організації та проведення профілактичної роботи щодо за­безпечення умов безпечного розвитку, виховання і на­вчання дітей;

  • забезпечення системності знань дітей з безпеки життєді­яльності.

 

       Під час проведення цього виду контролю  вивчаються  такі питання:  підготовка дошкільного закладу —

  • до нового навчального року;

  • до роботи в осінньо-зимових умовах;

  • до літнього оздоровчого періоду;

  • безпечність предметно-ігрового розвивального середовища в групових кімнатах, на дитячих майданчиках;

  • раціональне використання матеріально-технічної бази до­шкільного закладу;

  • робота педагогів щодо охорони життя і здоров'я дітей під час освітнього процесу.

 

      Завідувач, вихователь-методист,  за­вгосп, сестра медична старша, здійснюю­чи контроль, використовують різні мето­ди, зокрема:

  • спостереження;

  • перевірка-огляд предметно-ігро­вого розвивального середовища груп, технічно­го стану будівлі, обладнання, об­лаштування території;

  •  експертний аналіз освітньої ро­боти педагогів;

  •  перевірка стану безпечних умов розвитку, виховання та навчан­ня дітей;

*   бесіда з дітьми з метою вияв­лення рівня знань щодо правил безпеки життєдіяльності;

*   діагностування рівня сформованості безпечної поведінки у дітей;

  •  анкетування батьків.

 

     Відповідно до мети контролю визначається його зміст та алгоритм організації.                    

                Алгоритм організації контролю:

-   аналізування документації та контроль виконання припи­сів, зокрема —

  •  санітарної епідеміологіч­ної станції;

  •  пожежної охорони;

  •  інспектора водоканалу;

- обстеження спортивного об­ладнання та складання акту-дозволу на проведення занять;

-  проведення огляду-конкурсу щодо обладнання та облашту­вання групових кімнат до нового навчального року;

 -  проведення технічного огляду —

  • будівлі та службових приміщень дошкільного закладу;

  • обладнання медичного кабінету, харчоблоку, пральні;

  • узагальнення результатів вивчення у довідці;

  • визначення рекомендацій та строків виправлення не­доліків;

  • перевірка виконання рекомендацій.

     Оперативний контроль проводиться з метою прийняття опе­ративних рішень щодо забезпечення умов для збереження здоров'я та безпечного перебування дитини у дошкільному закладі, дотри­мання правил охорони праці та техніки безпеки всіма працівника­ми закладу.

      Під час оперативного контролю вивчаються такі питання:

  • санітарно-гігієнічний стан дошкільного закладу;

  • організація проведення місячників та тижнів з безпеки життєдіяльності;

  • організація безпечного предметно-розвивального сере­довища;

  • дотримання техніки безпеки та правил охорони праці пе­дагогами під час освітнього процесу;

  • дотримання техніки безпеки та правил охорони праці тех­нічними працівниками під час освітнього процесу.

 

      Зміст оперативного контролю визначається відповідно до цикло­грами контролю  і виробничої необхідності, зокре­ма, це може бути перевірка стану:

  • освітлення приміщень чи ігрових майданчиків у ранковий та вечірній час;

  • столового посуду та кухонного приладдя;

  • меблів;

  • одягу дітей;

  • температурного режиму;

  • організації прийому їжі;

  •  прибирання приміщень;

  •  дотримання режиму провітрювання приміщень;

  • сформованості культурно-гігієнічних навичок у дітей;

  • організації прогулянки;

  • підготовки до занять;

  • організації екскурсій;

  • підготовки до сну;

  • організації загартування дітей;

  • виконання правил внутрішнього трудового розпорядку;

  • дотримання посадових інструкцій та інструкцій з ОП.

     Якщо оперативний контроль дає змогу розв'язати нагальні про­блеми, що виникають, то систематично удосконалювати і поглиблю­вати роботу з питань безпеки життєдіяльності дітей допомагає тема­тичний і фронтальний контроль, який проводиться з метою реаліза­ції завдань річного плану роботи дошкільного навчального закладу.

       Тематичний контроль проводиться з метою:

  • вивчення результативності роботи педагогів щодо органі­зації безпеки життєдіяльності дітей;

  • вивчення рівня професійної майстерності педагогів;

  • виявлення та узагальнення перспективного педагогічного досвіду.

 

   Вивчення роботи педагогів щодо організації безпеки життєді­яльності дітей охоплює такі питання:

*       системність планування роботи з дітьми з питань —

  • пожежної безпеки;

  • ознайомлення з правилами дорожнього руху;

  • ознайомлення з правилами безпечної поведінки вдо­ма, на вулиці, на природі;

- створення ситуацій для формування навичок безпечної поведінки;

  • доцільність методів і при­йомів, що використовує ви­хователь у роботі з дітьми;
    організація різних форм роботи з дітьми з питань безпеки;

  • наявність сучасного дидак­тичного обладнання з пи­тань безпеки;

  •  безпечність предметно-розвивального середовища групової кімнати;

*  ефективність співпраці ви­хователя з батьками з пи­тань безпеки;

 * рівень сформованості знань, умінь і навичок дітей з без­пеки життєдіяльності.

Правила пожежної безпеки: пам’ятка

   

    Щоб не сталося пожежі

 

    Не грайся із сірниками та запальничками

    Не розпалюй самостійно багаття

    Не вмикай без дорослих чайник, праску та інші електричні прилади

    Не грайся рідиною, що легко займається (бензин, гас тощо)

    Не бери до рук петарди та інші піротехнічні засоби

   

    Що робити у випадку пожежі

   

    Не панікуй

    Повідом дорослих

    Подзвони за номером 101

    Закрий рот та ніс вологою тканиною

    Виходь із приміщення, плазуючи підлогою

   

    Як донести правила пожежної безпеки вихованцям

   

    Виділіть із загальних правил поведінки під час пожежі ті пункти, які стосуються саме дітей   

    Розповідайте про правила доступною для дітей мовою, використовуючи замість термінів яскраві порівняння

    Закріпіть теоретичні знання практичними заняттями — покажіть, як потрібно плазувати підлогою та захищати органи дихання від диму.

    Прорепетируйте, як дитина буде повідомляти дорослим про займання чи дзвонити за номером 101

    Поясніть, що таке «паніка» і чому важливо її уникнути

    Покажіть, як рухатися до аварійного виходу саме з вашої групової кімнати   

    Додайте до своєї розповіді фотоматеріали та відео, що відповідають віку дітей

    Створіть разом з дітьми малюнок чи інший виріб на тему вогню і правил пожежної безпеки

    

    Що робити вихователю під час пожежі

   

    Повідомте про це за телефоном 101, вкажіть повну назву об'єкту, де виникла пожежа, назвіть своє прізвище та посаду

   Через систему оповіщення оголосіть про можливу небезпеку

   Розпочніть евакуацію людей з будівлі

   Сповістіть про пожежу адміністрацію навчального закладу

   Починайте гасити пожежу безпечними для життя та здоров'я засобами

   Зустріньте рятувальну групу та чітко проінформуйте їх, яка ситуація зараз

   

    Як оповістити про лихо, коли сталася пожежа в дитячому садку

    Під час евакуації:

    Визначте оптимальні шляхи виходу з небезпечної зони

   Не допускайте паніки серед дітей

   Не залишайте вихованців без нагляду

   В першу чергу евакуюйте дітей молодшого віку та хворих

   В холодну пору, якщо ситуація дозволяє, допоможіть старшим дітям старших одягнути теплий одяг чи взяти його з собою.

   Дітей молодшого віку винесіть, загорнувши у ковдри

    Ретельно перевірте усі приміщення, щоб пересвідчитися, чи усі діти опинилися в безпеці

    Залишаючи будівлю, зачиняйте за собою двері та вікна

    Після евакуації перерахуйте за списком усіх дітей

    Встановіть чергових, які контролюватимуть, щоб ніхто не повернувся до будівлі 

   

    Що потрібно робити дітям  у випадку пожежі: корисні знання і навички

   

    Повідомити про займання будь-яких дорослих — сусідів, перехожих і так далі 

    Телефонуючи за номером 101, вказати точну адресу свого місцеперебування та іншу важливу інформацію

    Зачинити вікна та двері, щоб полум’я не поширювалося

    Одягнути на голову вологу тканину, облитися водою

    Якщо поблизу рідини немає, помочитися на свою футболку та одягнути її на голову

    За можливістю вийти з приміщення

    Пересуватися поповзом

    Переходячи особливо задимлені ділянки, затамувати подих

                                         ЯК ДІЯТИ ЗА СИГНАЛУ «ПОВІТРЯНА ТРИВОГА».

 

Інструкція для працівників ЗДО Інструкція для працівників закладу дошкільної освіти:

 

1. Почувши сигнал «Повітряна тривога», вихователі групи повинні швидко порахувати дітей відповідно до списку, а помічники вихователів - зачинити всі вікна, вхідні двері усіх приміщень, перекрити воду, вимкнути світло.

2.  Швидко одягнути дітей.

3. Якщо звучить сигнал «Повітряна тривога» під час денного сну, вихователі разом з помічниками мають розбудити, підійняти, одягнути дітей і пройти разом з черговими по ЗДО в укриття.

4. Взяти із собою список дітей групи, «тривожний рюкзак», засоби захисту (ватно-марлеві пов'язки тощо), маркер та пройти в укриття. Чергові по ЗДО мають допомагати дітям пройти в укриття.

5.  Працівники та діти групи повинні вийти до укриття найкоротшим шляхом (краще через спальну кімнату).

6.  Взяти із собою аптечку із препаратами для надання першої медичної допомоги (це може зробити медпрацівник ЗДО).

7.  Обов'язково взяти засоби гігієни: серветки (сухі, вологі), рушники (краще паперові), ємності із чистою водою, яку замінюють щодня.

8.  Працівники ЗДО не повинні залишати жодної дитини без нагляду; вихователі несуть персональну відповідальність за життя і безпеку дітей.

9. Якщо звучить сигнал «Повітряна тривога» під час прогулянки, вихователі мають організовано вести дітей з майданчика в укриття. Помічники вихователів повинні взяти списки дітей групи, «тривожний рюкзак» та, разом із черговими по ЗДО, негайно підійти до вихователів групи і допомогти відвести дітей в укриття.

10. Вихователі повинні заздалегідь продумати план роботи з дітьми в укритті та підготувати дитячі книжечки, іграшки, олівці, фломастери, розмальовки тощо, які занести в укриття.

11.  В укритті вихователі повинні проводити освітню роботу з дітьми з наданням їм психолого-педагогічної підтримки у надзвичайних ситуаціях.

12.  Усі працівники ЗДО повинні перебувати в укритті, поки не буде  сигналу «Відбій повітряної тривоги».

13.  Після сигналу «Відбій повітряної тривоги» працівники, які перебували в укритті, мають допомогти відвести дітей до приміщення групи (чи на майданчик).

 

Тривожний рюкзак для малюка, який відвідує дитячий садок: як правильно зібрати та упакувати?

Через російське військове вторгнення цей час став справжнім випробуванням не лише для дорослих, а й для маленьких дітей. На жаль, не всі батьки мають можливість евакуюватися за кордон, тож, змушені залишитися в Україні. Щоб прогодувати родину, вони повинні працювати, тому дитині доводиться по буднях відвідувати дитячий садок і  щоразу під час тривоги спускатися в укриття. Передбачаючи небезпечні ситуації заздалегідь, коли може бути відсутній вихід на поверхню тривалий час, дитині необхідно мати із собою тривожний рюкзачок та речі першої необхідності на цей проміжок часу. Від аналогічного вмісту тривожної валізи для дорослих, дитячий рюкзачок відрізняється не лише розмірами, а й вмістом. Про те, що в ньому має бути, як правильно упакувати та пояснити це малюку в ігровій формі. 

 

Що таке дитячий тривожний рюкзак?

Екстрений наплічник (тривожний або надзвичайний рюкзак) – це базовий набір речей, які життєво необхідно мати дитині для того, щоб вижити в екстремальній ситуації, зокрема під час війни. 

Краще укомплектовувати цей набір не в сумку, а саме в рюкзак, тому що наплічник зручніше носити. Швидко одягнув на спину і пішов до укриття. Із сумкою це буде складніше, адже руки в такому разі будуть зайняті, та й утомлюватимуться набагато швидше. 

Тривожний рюкзак для дитини дошкільного віку має бути компактним, міцним і зручним. Важливо, щоб із ним за плечима вона могла самостійно пройти пішки певну відстань.

Також треба враховувати варіант, що інколи дорослому доведеться нести як рюкзак дитини на руках, так і її саму, якщо вона дуже втомилася або погано почувається.

Що має бути у тривожному наплічнику малюка?

Чіткого переліку того, що покласти у тривожний рюкзачок дошкільника, немає в жодній країні світу. Проте є рекомендації педіатрів, психологів і Органів управління цивільним захистом населення. 

Оскільки діти більш чутливі до збудників захворювань і відсутності належних умов, вони мають бути забезпечені всіма необхідними засобами для підтримки особистої гігієни та здоров’я.

Час від часу перелік речей потрібно оновлювати в залежності від пори року та температури на вулиці. Основні з них:  

  • замітка від батьків, де зазначено ПІБ дитини, контактні дані батьків і ближніх родичів (імена, номера телефонів, адреси);

  • для сигналу: свисток чи мобільний телефон  + зарядний пристрій + павербанк (за можливості та якщо дитина вже може самостійно ним користуватися);

  • копія свідоцтва про народження дитини, а не оригінал (він має бути у батьків);

  • їжа та напої: пляшка чистої води, живильні батончики, снеки, дитяче пюре, галетне печиво;

  • посуд із легкого, але не крихкого матеріалу: стаканчик, ложка з тарілкою;

  • засоби особистої гігієни: дитячі вологі серветки, тверде мило, зубна щітка та паста, вакуумні пакети із застібками на різні випадки життя, які можна використовувати для блювотиння в умовах психологічної паніки, ходіння в туалет та ізолювати неприємний запас після;

  • одяг: змінні комплекти одягу – шкарпеток\колгот та білизни;

  • дитяча аптечка: лише індивідуальні ліки дитини (загальні ліки будуть в аптечці педагога);

  • для дозвілля – іграшка невеликого розміру, книжка або будь-яка інша улюблена річ, що допоможе подолати психологічні паніку, атаки, страх та відволікати дитину до виходу з укриття чи приходу рятувальників в разі блокування виходу на поверхню.

Такі ліки, як зеленка, дитячий крем, жарознижувальний сироп, вата, судинозвужувальні краплі для носа, бинт, лейкопластир, антисептик мають бути в аптечці дорослого.

Що має бути у дитини з собою в укритті?

Щоб не перевантажувати рюкзак дитини, більшість необхідних речей на час повітряної тривоги можна зберігати у садку в індивідуальній шафі. Батькам слід подбати про те, щоб у дитини був власний теплий плед і ліхтарик для перебування в укритті. Якщо в тому приміщенні дуже холодно, діти мають випити гарячий чай. При знаходженні в укритті протягом тривалого часу їм потрібно буде поїсти. Якщо цього не забезпечує дошкільний заклад, потрібно щодня давати малюку термос із чаєм і поживний перекус.

Як правильно складати речі у тривожний рюкзачок?

Щоб захистити вміст тривожного рюкзака від вологи та псування, необхідно використовувати вакуумні пакети із затискачем.

Рюкзак не повинен нахилятися в жодну зі сторін. На обох плечах навантаження має бути однаковим. Легкі предмети (одяг, білизна) мають розташовуватися внизу та спереду рюкзака. Найбільш важкими будуть їжа та вода, тому вони мають знаходитися  близько до спини, у верхній частині багажу. Це наближає центр ваги, зменшує навантаження на хребет, не заважає рухам і нахилам. 

Як мотивувати дитину завжди мати при собі тривожний наплічник під час повітряної тривоги?

Часом малюки вередують, відмовляються брати із собою в садок рюкзачок. Ці ситуації трапляються, коли дитина не розуміє для чого їй ці предмети, як та коли ними слід користуватися. Дитина має знати, що є у неї в рюкзаку, як ними користуватися та коли починати відкривати.

У цьому допоможе спеціальна дидактична гра “Тривожний рюкзачок для малюка”, розрахована на гравців 3-5 років. У неї можна грати разом із батьками або у групі дітей. Вона полягає в тому, що дитина має підібрати за силуетними зображеннями усі необхідні предмети, назвати їх та розповісти як ними користуватися і за яких умов. У людини, так як і дитини, виникає страх лише тоді, коли вона не знає, чого очікувати (страх невідомості). Якщо дитина знатиме, як діяти у різних ситуаціях, то з високою ймовірністю вона саме так і вчинить. У цьому і полягають ігрові практикуми. Доцільно цю гру провести вдома з реальними предметами, кожного разу пояснюючи, що, для чого і коли використовувати!

images (4).jpg
Валiза.jpg
7b7d0a1d49400091903f0b8138f01629.jpeg
bottom of page