top of page

 

 

Успіх приходить до того, хто робить те, що найбільше любить.

                                                          М.Форбс                       

       Методична робота в  закладі дошкільної освіти

             Методична робота в закладі дошкільної освіти – комплексний і творчий процес, в якому здійснюється практичне навчання вихователів методам і прийомам роботи з дітьми.

      Методична робота спрямована на формування педагогічного колективу однодумців, об’єднаних єдиними цілями, де впроваджується кращий педагогічний досвід виховання та навчання.

          Методична робота закладу спрямована на

  • вивчення та розвиток педагогічної компетентності кожного вихователя;

  • стимулювання творчого потенціалу педагогів;

  • підвищення педагогічної культури педагогів;

  • удосконалення педагогічної майстерності;

  • розвиток спеціальних умінь та навичок;

  • формування навичок самостійного аналізу власної педагогічної діяльності.

        Напрямки методичної роботи

  • підвищення соціально – психологічної культури вихователів;

  • удосконалення педагогічної майстерності;

  • розвиток спеціальних умінь та навичок.

      Принципи методичної роботи

  • педагогічна співпраця з вихователем;

  • робота в режимі довіри, доброзичливості;

  • творча атмосфера, стимулювання творчої активності;

  • надання вихователеві права вибору;

  • системність методичних заходів;

  • допоміжно-регульований контроль;

  • щоденна допомога.

Технологія організації самоосвіти

        Перший етап – установчий, передбачає створення певного настрою до самоосвітньої роботи; вибір мети роботи, виходячи з науково-методичної теми  закладу; формування особистої індивідуальної теми, осмислення послідовності своїх дій.

   Другий етап – навчаючий, на якому педагог знайомиться з психолого-педагогічною та методичною літературою з обраної проблеми освіти.

       Третій етап – практичний, під час якого відбувається нагромадження педагогічних фактів, їх добір та аналіз, перевірка нових методів роботи, постановка експерименту. Практична робота продовжує супроводжуватись вивченням літератури.

     Четвертий етап – теоретичне осмислення, аналіз і узагальнення нагромадження педагогічних фактів. На даному етапі необхідно організувати колективне обговорення прочитаної педагогічної літератури; творчі звіти про хід самоосвіти на засіданнях ММО; відвідання з наступним обговоренням відкритих заходів з обраної теми. 

  П’ятий етап – підсумково-контрольний, на якому педагог має підбити підсумки своєї самоосвітньої роботи, узагальнити спостереження, оформити результати. При цьому головним виступає опис проведеної роботи й установлених фактів, їх аналіз, теоретичне обґрунтування результатів, формулювання загальних висновків та визначення перспектив у роботі.

         Система самоосвітньої роботи педагога передбачає:

   календарне і перспективне планування; підбір раціональних форм та засобів засвоєння і збереження інформації; оволодіння методикою аналізу і способами узагальнення свого та колективного досвіду; поступового освоєння методів дослідницької та експериментальної діяльності.

    План самоосвіти педагога повинен містити: перелік літератури, яку планується опрацювати; визначені форми самоосвіти; термін завершення роботи; передбачувані результати (підготовка доповіді, виступ на засіданні ММО, опис досвіду роботи, оформлення результатів у вигляді звітів і т.д.).

       Матеріал, зібраний в процесі самоосвіти, доцільно розподіляти на окремі теми і зберігати у вигляді карток,  тематичних папок. В методичному кабінеті на допомогу педагогам у їхній самоосвітній діяльності повинен формуватися банк матеріалів:

           списки рекомендованої для самостійного опрацювання літератури;

           матеріали з ППД;

          різні варіанти планів з самоосвітньої діяльності;

          тексти доповідей;

          зразки рефератів за наслідками самоосвітньої діяльності;

          зразки конспектів, літературних джерел;

          новинки психолого - педагогічної літератури.

   Показники ефективності педагогічної самоосвіти – це насамперед якість організованого педагогом освітнього процесу та його професійне зростання.

      Важливо, що самоосвіта для педагога стала необхідністю, тому що тільки за такої умови він досягає поставленої мети, творчо зростає, а головне бачить і розвиває здібності учнів та вихованців.

     Прояв самоосвітньої активності педагогічних працівників - результат високої самоорганізації особистої діяльності, без якої педагог не може вдосконалювати свій професіоналізм.

   Головними внутрішніми мотивами самоосвіти педагога мають бути: бажання поліпшити слабкі сторони володіння певним напрямом діяльності; глибоке вивчення теорії та практики даної теми; намагання осмислити, втілити в практику, запропонувати колегам механізм певної дії; не зупинятися на досягнутому.

 

 

Цілісність між дошкільною та початковою освітою

       

         Нова українська школа визначає побудову освіти на всіх її ланках з максимальним урахуванням індивідуальних особливостей (фізичних, психологічних, інтелектуальних) кожної дитини незалежно від її вікової групи.

       

       Формула успішної Нової української школи містить такі ключові компоненти:

     новий зміст освіти  - формування компетентностей, які потрібні будуть дитині задля успішної самореалізації в суспільстві

     

     наскрізний процес виховання - формування соціально-моральних цінностей

 

     педагогіка партнерства - партнерство між учнями, вчителями та батьками

 

     дитиноцентризм - орієнтація освіти на потреби учня в освітньому процесі

 

     нова структура школи - засвоєння нового змісту і формування необхідних життєвих компетентностей

 

    сучасне освітнє середовище - умови, засоби й технології, необхідні для навчання учнів, освітян і батьків як у закладі освіти, так і поза його межами

 

     Принципи побудови дошкільної та початкової освіти:

  • гуманізм як прояв поваги до особистості — доброзичливе, турботливе ставлення до дітей без застосування примусу й насилля

  • урахування вікових особливостей дітей і досягнень попереднього етапу розвитку

  • визнання самоцінності кожного вікового періоду

  • орієнтація на індивідуальні схильності, інтереси, темпи розвитку дітей

  • створення умов, комфортних для:

  •         розвитку пізнавальних та психічних процесів у дітей,

  •         їхньої спрямованості на активність у соціумі,

  •         усвідомлення мотивів власної поведінки,

  •         позитивної самооцінки

  •         самоповаги та ввічливого ставлення до інших,

  •         забезпечення реалізації можливостей і здібностей дитини.    

 

   

 

                                           Новий Держстандарт націлений на:

  • формування особистості

  • фізичний розвиток

  • розвиток комунікативності

  • формування пізнавальних, соціально-моральних, художньо-естетичних, креативних здібностей

  • набуття практичного досвіду.

 

                                           Ключові компетентності учня початкової школи

 

     Компетентності учня, окреслені у Держстандарті початкової освіти:

  • вільне володіння державною мовою,

  • здатність дитини спілкуватися рідною та іноземними мовами

  • математична компетентність

  • компетентності в природничих науках, техніці й технологіях

  • інноваційність

  • екологічна компетентність

  • інформаційно-комунікаційна компетентність

  • культурні, громадянські та соціальні компетентності

  • підприємливість і фінансова грамотність

  • навчання впродовж життя.

 

                                           Ключові компетентності дитини дошкільного віку

  • здоров’язбережувальна

  • комунікативна

  • предметно-практична

  • ігрова

  • сенсорно-пізнавальна

  • природничо-екологічна

  • художньо-продуктивна

  • мовленнєва соціальна

  • особистісно-оцінна.

    

      Провідні види діяльності дітей старшого дошкільного віку мають бути збережені і змістовно доповненні у молодшому шкільному віці.

                                          Серед провідних напрямів розвитку старших дошкільників:

      спілкування, гра, рух, пізнання, господарсько-побутова діяльність, художньо-естетичний розвиток:

      конструювання, малювання, аплікація, ліплення, спів, слухання музики, хореографія, театралізація.

    

        Збереження провідних напрямів розвитку сприятиме поступовому переходу до процесу навчання як до нового виду діяльності у першому (адаптаційно-ігровому) періоді початкової освіти. Разом з тим, метою цієї діяльності має бути: розвиток різних видів активності дітей, постійна творча самореалізація, формування нових компетентностей.

bottom of page