ПОРАДИ БАТЬКАМ 

                 ЩОДО НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ

​

               Говоріть із дітьми про Батьківщину.

         Дехто з батьків вважає, що про Батьківщину говорити з дошкільниками зайве або ще зарано. Однак цінність сі­мейних бесід і розмов саме в тому, що відбуваються вони найчастіше у безпосередній і довірливій атмосфері. І тоді розумне і влучне слово батька або матері, дідуся чи бабусі про Батьківщину глибоко входить у свідомість та серце ма­люків. Способи вирішення виховних завдань у родині дуже різноманітні: це батьківський авторитет, домашній побут, духовний і моральний клімат родини, праця, навчання, звичаї і традиції; суспільна думка, преса, радіо, телебачен­ня, література, заняття спортом, свята тощо.

             Відзначайте загальнонаціональне свято — День Незалежності України.

        Доцільно започаткувати сімейну традицію щорічного святкування загальнонаціонального свята Дня Незалежнос­ті України: побувати на святкових заходах, що проводять у рідному місті, за можливості брати в них участь, переглянути запис військового параду чи святкового концерту. Адже всі ці заходи спрямовані на патріотичне виховання. Традиційний їх перегляд сприятиме формуванню патріотичних почуттів у молодого покоління. Бажано, щоб державні свята, події, іс­торичні дати, як і родинні, не залишали байдужим жодного з її членів - від найстаршого до наймолодшого.

            Говоріть про патріотичні справи батьків, розмір­ковуйте над минулим своєї Батьківщини.

Розповіді й бесіди-спогади про патріотичні справи бать­ків, розмірковування над минулим своєї Батьківщини є водночас і уроками мужності для дітей, і передачею естафе­ти від покоління до покоління. У такі хвилини діти почува­ються єдиним цілим, невіддільним від героїчного минулого своїх предків.

          Подорожуйте з дітьми Батьківщиною.

         Подорожуючи дорогами нашої країни, батьки й діти безпосередньо знайомляться з Батьківщиною, її культурою, минулим і сьогоденням, відвідують меморіальні комплекси, які своєю емоційною силою впливу пробуджують у серцях дітей скорботу про полеглих, любов і повагу до людей, що вибороли для них свободу і незалежність. За правильної позиції батьків такі подорожі можуть відіграти неоціненну роль у патріотичному вихованні дітей

         Залучайте дітей до творів української літератури та мистецтва.

     Прагніть, щоб за допомогою літератури і мистецтва ди­тина якомога раніше перейнялася долею героїчних людей, Після прочитання патріотичної літератури, розгляду репро­дукцій, фільмів, прослуховування музики, пісень, перегля­ду танців, вистав патріотичної тематики діти не залишаться байдужими.

       Будьте готові відповісти на запитання, навести при­клади й докази, щоб переконати дітей в істинності або хибності їхніх суджень.

      Дошкільний вік - це вік «чомусиків». Десятки запи­тань - найнесподіваніших і найрізноманітніших. І відразу ж свої міркування і висновки: правильні, неточні або по­милкові. Тому батьки завжди мають бути готові відповісти, навести приклади й докази, щоб переконати дітей в      істин­ності чи хибності їхніх суджень. Важливо, щоб у родині усвідомлювали позитивний і негативний впливи літерату­ри, мистецтва, засобів інформації на патріотичне вихован­ня дітей.

        Залучайте дітей до сімейних традицій, звичаїв, обрядів, свят.

      Сімейні традиції, звичаї, обряди, свята є водночас важливими засобами зміцнення родинних зв’язків та на­ціонально-патріотичної свідомості різних поколінь. Так, родинні традиції є своєрідним засобом захищеності кожно­го створення неповторних дитячих спогадів, власного самоствердження у суспільстві.

          Виховуйте шанобливе ставлення до національних символів і святинь народу.

    Саме у родинному середовищі дитина дізнається впер­ше про народні символи. Народними символами українців є батьківська хата, хліб, вишитий рушник, материнська піс­ня, верба і калина, сорочка, хрещатий барвінок, писанка і лелека. Всі вони наші давні обереги. Родина плекає любов та повагу до них.

       Якщо за сімейним обіднім столом дитині показувати приклад бережного ставлення до хліба, то, безумовно, дити­на і в дитячому садку, а потім у школі, в дорослому житті з повагою ставитиметься як до самого хліба, так і до людей, які його виростили, і до землі, на якій він виріс,  до свого краю, народу.

Батьки формують у своїх дітей шанобливе ставлення до державних символів: Гімну, Прапора, Герба України.

         Будьте взірцем для наслідування, відповідальний й обережними у своїх діях.

       Щоб виховати патріотичні почуття у дітей, потрібно самим ними володіти. Тому значну роль у родинному національно-патріотичному вихованні відіграє рівень патріотичних почуттів батьків. Виховання прикладом передбачає створення взірця для наслідування з метою оптимізації виховного процесу. Діти копіюють усе підряд:  і негативне й негативне. Це зобов’язує батьків бути відповідальними обережними у своїх діях. Чесність, правдивість, працьовитість, щедрість, скромність, совісність, розсудливість - у це позитивні взірці для наслідування. Якщо батьки чесно працюють на виробництві чи в іншій сфері діяльності, є порядними людьми, позбавленими шкідливих звичок, то вони  мають високу репутацію. Тому вони мають моральне право вимагати від своїх дітей підтримувати свою честь, гідність, репутацію своєї сім’ї у навчанні, у повсякденній поведінці. Завдання батьків полягає в тому, щоб показати позитивний приклад, з якого дитина могла б переймати найкраще. Це забезпечить неперервність традицій від покоління до і покоління.

       Розширюйте коло спілкування дитини з дорослими, однолітками, представниками інших національностей.

       Розширюйте коло спілкування, обмінюйтеся досвід із представниками інших сімей та родин, пізнавайте  їх  духовну спадщину та поширюйте свою. Дитина обов’язково  має поступово, на практиці реального спілкування знаходити спільне та відмінне між собою та іншими людьми. Спілкування дітей і дорослих із представниками людей інших  країн, національних традицій, релігійних переконань і політичних поглядів, укладів життя та культури розвивати вміння поводитися природно, тактовно та гідно.

          Використовуйте різні форми взаємодії з дітьми.

       Для національно-патріотичного виховання дітей у ро­дині використовуйте такі форми взаємодії з дітьми: власні бесіди-спогади; подорожі рідною країною; створюйте сімейні літописи; залучайте дітей до трудових справ; використовуй­те твори літератури і мистецтва; беріть участь у масових  за­ходах з нагоди національних і державних свят; долучайтеся до співпраці з ДНЗ, суспільними організаціями тощо. Якщо у родині виховують кількох дітей різного віку, то обирайте форми та методи національно-патріотичного виховання, вра­ховуючи індивідуальні вікові, статеві, психологічні та інші особливості кожної дитини.