​

                                                    Організація  харчування в ЗДО №6 

1. Харчування дітей здійснюється відповідно до норм харчування в ЗДО.

2. Медичний персонал ЗДО одночасно з директором ЗДО здійснює постійний контроль за організацією харчування, у тому числі за умовами і строками зберігання продуктів харчування та їх реалізації, технологією приготування страв, дотримуванням норм харчування.

3. Режим харчування затверджений директором ЗДО. Їжу видають дітям у визначений час 3 рази на день з інтервалом 3-4 години.

4. Для організації питного режиму діти забезпечені водою за індивідуальною потребою.  Кип’ячену воду дають після охолодження  до кімнатної температури.  Її зберігають у чистому посуді і міняють не рідше 1 разу на добу.

5. Розподіл їжі за калорійністю протягом дня повинен бути таким: сніданок – 25%  , обід  - 35%, підвечірок  і  вечеря по 20%. Тривалість сніданку,  підвечірку  і  вечері – по 20 хвилин, обіду – 25 - 20 хвилин. Об’єм їжі відповідає віку дитини.

6. Примірне двотижневе меню складається на кожен сезон року окремо і затверджується директором ЗДО.

 Примірне двотижневе меню складається з урахуванням забезпечення сезонними продуктами: свіжими (консервованими, квашеними) овочами, фруктами (сухофруктами), соками, повидлом тощо.

7. Організація харчування дітей в ЗДО відповідає вимогам Порядку організації  харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України, МОН України від 1.06.2005р. № 242/329.

8. Відповідно до примірного двотижневого меню надається попереднє щомісячне замовлення на продукти до суб‘єктів підприємницької діяльності, постачальників продуктів харчування та продовольчої сировини. Регулярно,1 раз у 2-3 дні , надаються заявки на продукти харчування і продовольчої сировини, копії заявок зберігаються у комірника ЗДО з відміткою про їх виконання. Частота завезення продуктів, у тому числі продуктів, що швидко та особливо швидко псуються (м’ясо, риба, сир, сметана, молоко) суворо відповідає строкам реалізації та умовам зберігання продуктів, що швидко та особливо швидко псуються.

У ЗДО проводиться заготівля овочів (картопля, морква, буряк, цибуля, капуста) на зиму.

9. Щодня на кожен наступний день відповідно до наявності продуктів харчування  та з урахуванням примірного двотижневого меню складається меню – розклад. Меню – розклад  складається старшою медичною сестрою за участю кухаря та комірника, підписується директором ЗДО окремо для двох вікових груп - дітей віком до 3 років та дітей віком від 3 до 6 (7) років відповідно до затверджених норм харчування.

10. Меню – розклад  складається відповідно до розробленої картотеки страв,  яка затверджується завідувачем ЗДО.

11. Видача готових страв дозволяється тільки після зняття проби старшою медичною сестрою або при її відсутності іншою особою, відповідальною за організацію харчування, призначеною наказом директора ЗДО. Результати зняття проби заносяться до журналу бракеражу готової продукції особою, яка знімала пробу, під особистий підпис.

12. Щодня залишають добові проби кожної страви раціону. Проби страв кожного прийому їжі зберігаються протягом доби до закінчення аналогічного прийому їжі наступного дня.

13. Поруч з вікном видачі їжі з харчоблоку обов’язково вивішують графік видачі їжі та денне меню із зазначенням виходу кожної страви, яке завірене завідувачем та   медичною сестрою старшою ЗДО. Перед харчоблоком і в групах вивішені таблиці, в яких визначається об’єм порції, що мають отримати діти кожної з вікових груп.

14. З метою охорони здоров’я і життя дітей видача готових страв здійснюється безпосередньо після закінчення їх приготування та бракеражу готової продукції.

15. Для контролю за виконанням затвердженого набору продуктів старша медична сестра веде журнал обліку виконання норм харчування.

16. Загальне керівництво організацією харчування здійснює директор ЗДО. 

Медична сестра старша під час приймання продуктів  харчування та продовольчої сировини, які надходять до закладу, контролює їх безпечність та якість, що заноситься до журналу бракеражу сирих  продуктів.

Медична сестра старша веде документацію з харчування, складає примірне двотижневе меню, меню – розклад, проводить антропометричне вимірювання контролює вихід, безпеку і якість страв (бракераж готової продукції), дотримання технології  їх приготування, санітарний стан харчоблоку, дотримання правил особистої гігієни персоналом, наявність у них гнійничкових захворювань і гострих респіраторних інфекцій, своєчасність проходження медичних оглядів. Медична сестра старша проводить заняття з гігієни харчування й основ дитячого дієтичного харчування, санітарно – освітню роботу.

Комірник контролює умови доставки продуктів  харчування та продовольчої сировини до ЗДО, відповідає за якість та асортимент продуктів  харчування та продовольчої сировини, які прийнято до закладу, за додержанням вимог санітарного законодавства при їх зберіганні. Здійснює їх облік у книзі складського облік, бере участь у складанні меню.

Кухар бере участь у складанні меню, є відповідальним  за зберігання та використання денного запасу продуктів, за повноту закладки продуктів і вихід страв, за якість і своєчасне приготування їжі, за дотримання технології виготовлення за відбір та зберігання добової проби страв, за додержання правил особистої гігієни, санітарний стан приміщень харчоблоку.

​

1.Визначено способи організації харчування 

Спосіб 1. Заклад освіти, тобто працівники, що входять до штатного розпису закладу, самостійно готують та реалізовують готові страви.

Спосіб 2. Харчування організовує постачальник харчових продуктів та/або послуг з харчування — кейтеринг або аутсорсинг. Працівники їдальні (харчоблоку), буфету не входять до штатного розпису закладу.

У дитсадках кейтеринг можна застосувати, якщо немає харчоблоку. Як виняток, можна організувати кейтеринг на час проведення ремонтних робіт — реконструкції, капітального ремонту тощо харчоблоку закладу та ремонту чи придбання технологічного обладнання, що використовується на харчоблоці закладу.

2.Визначено режим харчування

Режим (кратність) харчування визначено у пункті 16 Порядку. Його можна організовувати:

• одноразово — сніданок;

• дворазово — сніданок та обід;

• триразово — сніданок, обід та підвечірок або вечеря;

• чотириразово — сніданок, обід, підвечірок, вечеря;

• п’ятиразово — сніданок, другий сніданок, обід, підвечірок, вечеря.

Режим (кратність) харчування залежить від режиму роботи закладу.

У державних (комунальних) ЗДО тривалість сніданку, другого сніданку, підвечірку і вечері повинна становити не менше ніж 20 хвилин, обіду — 25–30 хвилин.

Їжу необхідно видавати дітям у суворо визначений час з інтервалами у три-чотири години.

3. Окреслено вимоги до планування меню

• Щоб забезпечити різноманітність харчування, потрібно скласти примірне чотиритижневе сезонне меню.

• Включення окремих страв до щоденного раціону, калорійність окремих прийомів їжі, мінімальні вимоги до режиму (кратності) приймання в їжу овочів, фруктів, м’яса, риби, яєць, горіхів, бобових та інших продуктів повинні відповідати нормам харчування.

• Дозволяється використовувати меню, рекомендоване МОЗ, без погодження з територіальним органом Держпродспоживслужби.

• Засновник державних і комунальних закладів освіти також може забезпечити розроблення меню як для одного окремого закладу, так і для групи таких закладів.

• Примірне чотиритижневе сезонне меню може складатися медичним працівником  закладу дошкільної освіти та затверджуватися керівником  такого закладу.

• У разі постачання до закладу дошкільної освіти готових страв та/або послуг з харчування примірне чотиритижневе сезонне меню може складатися постачальником послуг з харчування (технологом, завідувачем виробництва) та затверджуватися керівником оператора ринку харчових продуктів, що здійснює постачання готових страв та/або послуг з харчування.

• Примірне чотиритижневе сезонне меню можна використовувати після погодження з територіальним органом Держпродспоживслужби.

4. Розписано калорійність сніданку, обіду та вечері за віковими групами: 1-4 та  4—6 (7) років .

Енергетична та поживна цінність їжі у закладі повинна відповідати загальним віковим потребам дітей згідно з нормами фізіологічних потреб в основних харчових речовинах та енергії, визначеними МОЗ.

Потрібно планувати частку калорійності їжі у загальних енергетичних потребах залежно від режиму (кратності) харчування в закладі.

Якщо дитина з’їсть лише сніданок, вона має становити 25–30% добової потреби, відповідна частка для обіду збільшується до 30–35%. Орієнтовну кількість калорій на сніданок, обід та вечерю, добову калорійність для різних вікових груп наведено в Табл. 2.

5. Передбачено кількість білків, жирів і вуглеводів, яка має бути у стравах.

М’ясо, риба, молоко та молочні продукти, яйця, бобові та горіхи є основними джерелами білку. Додатковим джерелом корисних білків є злакові продукти. Кількість білків для сніданку, обіду та вечері, а також добова потреба в білку для різних вікових груп наведені у таблиці 2 до норм харчування.

Загальну кількість жирів для сніданку, обіду та вечері для різних вікових груп наведено у таблиці 3 до норм харчування.

Діти повинні регулярно споживати харчові продукти та страви з вмістом вуглеводів. Пріоритетні продукти цієї групи — рослинні продукти з високим вмістом харчових волокон. Кількість вуглеводів для сніданку, обіду та вечері для різних вікових груп наведено у таблиці 4 до норм харчування.

6. Розраховано добову потребу в рідині для дітей різних вікових груп.

Питна вода повинна бути постійно доступною у закладі освіти під час вживання їжі та у будь-який інший час. Засновник і директор закладу повинні забезпечити дітей чистою та безпечною питною водою, що відповідає вимогам, встановленим МОЗ.

Добову потребу в рідині для дітей різних вікових груп наведено у Табл. 3

7. Визначено, як забезпечити харчуванням дітей з особливими дієтичними потребами. 

У закладах дошкільної освіти передбачено організацію харчування, зокрема і дієтичного.

Відповідно до пункту 12 Норм харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від  24 березня 2021 р. № 305 здобувачам освіти/дітям з харчовою алергією на молоко та молочні продукти (відповідно до медичної довідки, виданої лікарем загальної практики — сімейним лікарем чи лікарем-педіатром, в якій зазначено особливі дієтичні потреби здобувача освіти/дитини із встановленим діагнозом) для харчування пропонуються рослинні напої.

У додатку 11 до норм харчування визначено особливості забезпечення харчуванням дітей з особливими дієтичними потребами. Зокрема, наведено причини особливих дієтичних потреб:

• цукровий діабет;

• харчова алергія;

• целіакія — непереносимість глютену;

• лактазна недостатність — непереносимість лактози;

• вроджені порушення метаболізму — фенілкетонурія тощо.